Роман Наумов (r_naumov) wrote,
Роман Наумов
r_naumov

Біла Церква 980 - Центральний ринок

Можливо, включення фоторепортажу про центральний базар до збірки статей «Біла Церква 980» виглядає дещо нелогічно. Дійсно, він не є пам’яткою архітектури, історичним спадком чи культурним  об’єктом. Але чи уявляє хтось із місцевих жителів наше місто без цього колоритного місця? Навряд чи. Саме тому я вирішив завітати сюди,  познімати цікаві моменти та поспілкуватися з «місцевими».

Здається, центральний ринок був завжди, принаймі, жоден з опитаних продавців не зміг назвати приблизного часу його заснування, але по своїй пам’яті та по згадкам своїх батьків стверджують, що у повоєнні роки вже існував саме на цьому місці.

Плануючи фоторепортаж, подумки я вже складав текст, яким буду супроводжувати фотографії, і звучало це в планах приблизно так: «Скільки б не з’являлось в місті супермаркетів, якими б вимогливими не ставали покупці, базар живе і процвітає…». Але не так все виявилося насправді. На даний час він переживає не найкращі часи.

Перше, що кинулось в очі – напівпусті ряди. І це о десятій ранку в суботу. Де звичний натовп, де люди, що повільно бредуть між рядами, озираючись та мацаючи товар, а ти нервуєш, намагаючись їх обігнати? Ранок вихідного дня на базарі ще декілька років тому був схожий на метро в години пік – не проштовхнутися. Зараз же, як мені здалося, на кожного покупця приходиться два продавця.

Я вирішив спитати у продавців, чому так, в чому вони бачать причину зменшення кількості клієнтів. В ковбасному павільйоні жінки нарікали, перш за все, на супермаркети, мовляв, і зручніше там, і народ більше довіряє магазинній якості. З їх слів, за останні роки потік людей зменшився вдвоє. У випадку з одягом та взуттям ситуація дещо інша, адже речових супермаркетів як таких у нас в місті немає, а ті магазинчики, які знаходяться в торгових центрах, – це, по суті, той же базар, бо часто хазяї одні і ті ж, але там клієнтів ще менше і ціни вищі. Причиною відтоку покупців називають невеликі магазини одягу, які з’явились по всьому місту, але я особисто не дуже розумію, як вони могли забрати таку кількість клієнтів, адже, зі слів продавців речових рядів, людей поменшало в 2-3 рази. Останньому факту охоче вірю, бо пам’ятаю, як важко було поміряти взуття так, щоб ніхто тебе не штовхнув, а біля кожного прилавку по декілька покупців заглядали. Я навіть думав, що не зможу через це фотографувати нормально, але простору було скільки завгодно.
Були й нарікання на кризу 2008 року. Не всі змогли з нею справитись, тому поменшало не тільки покупців – пустують і деякі прилавки. Висока орендна плата за місце також не сприяє розвитку торгівлі.

Однією з опитаних була Євгенія Леонідівна, яка торгує на своєму місці вже близько двадцяти років. Якщо ви були на нашому базарі, то , заходячи через центральний вхід, ви неодмінно чули її незмінне «кому дрожжей?!» :) Вона теж поскаржилась на те, що за останні роки більшість покупців забрали супермаркети.

До речі, це далеко не єдиний випадок багаторічної праці на центральному ринку, деякі навіть продовжують справу батьків. Тут сформовані свої традиції та правила. Шкода, що все це поступово витісняється сучасністю.

Але пора переходити до знімків.


Фотозйомка на базарі – справа непроста і навіть небезпечна. Тут не будуть розказувати про правові аспекти зйомки, а можуть просто розбити камеру. І кому ти що після цього скажеш. Але я сподівався, що до крайностей не дійде і намагався не бути нав’язливим та не заважати. Конфлікти все одно були, але несуттєві. Та давайте по порядку.

На першому знімку ми можемо побачити майже всю територію центрального ринку з висоти (знято в післяобідню пору, тому там пусто). Далі - табличка при вході. Саме таку назву зараз носить це місце. Власник, до речі, один і у центрального ринку і у критого.


Але базар починається ще задовго до центрального входу. На стометрівці вздовж стадіону - повне різноманіття товару. Тут і відверте сміття у вигляді замусолених іграшок, незрозумілих альбомів та старих інструментів


...одяг...


...цукерки поряд з трусами...


...хозтовари та багато іншого.


Йдемо далі навколо базару. Під його стінами цілий блошиний ринок. Чого тут тільки нема. Наприклад, пуста пляшка з-під віскі


... або купа коліс, серед яких багато нових (продавець спецалізується на цьому).


А тут цілий комп'ютерний відділ


Ну і як же без антикваріату




Традиційна бочка з квасом


Але повертаємось до входу. Валютних мінял фотографувати не став - це 100% конфлікт, можна навіть не сумніватись. Краще зайдемо всередину і оглянемось довкола. Пиріжечки)


А ось і Євгенія Леонідівна, про яку я згадував на початку. Як бачимо, прилавок у неї не великий, на видному місці - славнозвісні дріжжі, також приправи та інші дрібниці. Попри підозрілий погляд на знімку, насправді людина дуже привітна і з задоволенням з нами поспілкувалась.


Далі джинсові ряди. Вірніше були там раніше, зараз іх всього декілька і зовсім не видно звичних для цієї частини базару корейців, які декілька років тому самі торгували, а зараз вже можуть собі дозволити найняти українців. Все продавці тут непривітні, настроєні вороже, фотографувати не дозволяють, самі ховаються. Мабуть є причини.




Поряд весільний відділ. Тут попит є, адже пошив весільної сукні - справа дорога, придбання її в спеціалізованному магазині - тим більше. Чи не єдиний спосіб заощадити - купувати на базарі (не найкращий варіант, але не всі можуть дозволити собі більше). Хоча вибір не великий, зате ціни від 1 до 7тис.грн.


Тимчасово залишимо одяг та зайдемо до м'ясного павільйону. Завжди дивувався - як там люди можуть працювати, цілий день, роками. Я тільки зайшов - цей специфічний запах ледве не вигнав мене назад на вулицю. Але працюємо. Що у нас тут... кури та кролики


Кролі в "носочках". Як мені пояснили вже в коментарях, лапки залишають для того, щоб було видно, що це не кішка.


М'яса всякі різні




Не всі бояться камери)


В запису про критий ринок я розказував про те, що мені допомагала Наташа. Так от, задля великої справи вона навіть скуштувала свіжого сала. Літом воно ніяке, але як же не спробувати, раз на декілька років зайшовши сюди :)


Все, йдемо звідси, тяжке для перебування місце. Наостанок за Наташиною наводкою зробив психоделічне фото з радісною дівчинкою на плакаті та свинячою ногою на вагах. Жуть)


В ковбасному павільйоні легше. Але тут половина прилавків пусті.
Продавці звернули мою увагу на те, що товар знаходиться в холодильних камерах, на прилавках тільки зразки. За якість спокійний.




Дивлячись на ці шмати сиру, думається що нічогенькі такі зразки пропадають. Схильний думати, що в холодильник їх кладуть по черзі. Цілком ймовірно, що помиляюсь.


Далі на черзі молочний відділ. При вході картина маслом - молоко та огірки, дуже "привабливе" поєднання)


Пройдемось рядами




Молозиво, мед, запіканка.


Такс, "наїлись") Пішли далі рядами. При вході в молочний павільйон сумна бабуся з віниками


Різноманітна косметика і знову сумний продавець (


Не дуже чіткий знімок, але не міг його видалити - таке розмаїття годинників! Які хочеш.


Море окулярів (на знімку лише частина)


Приміряємо. Це легше, ніж сало їсти)


Композиція "знайди продавця" :)


Роботи не багато, можна зайнятись своїми справами




Недалеко від мого дому є магазин "Взуттєвий бум". Ось де підійшла б така назва. Справді взуттєвий вибух)


Туфлі стрункими рядами


Приклад взуття, яке я за взуття не вважаю)


А це вже кращий вибір




Колись ці футболки були дуже модні. І коштували значно дешевше.


Досить велику частину ринку займають килимові покриття




На території базару відносно недавно збудували капличку, яка належить Білоцерківській єпархії.
Та повернемось до килимів. Тут також роботи не густо, тому дехто просто відпочиває на них


Наташа вирішила також спробувати :)


---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Фотографій багато, тому, щоб далі не прокручувати їх на автоматі, робимо паузу, дивимось у вікно...
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

... і продовжуємо.

Навіть серед літа не проблема купити зимову шапку


Або ось таке чудове взуття "всього" по 50грн


Ламбада?)


Ну прям як жива...)


Завжди важко було знайти відділ тварин, заховали його десь в самому закутку. Виявляється він також напівпустий - котів і собак виселили до свійських тварин, а тут залишились лише хом'ячки, папуги та рибки, а ще риболовні снасті та інше подібне.


Супчику?))


В продуктовій загорожі пустують цілі ряди


Глянем, що тут з продуктами. Ціни, здається, вище, ніж в супермаркетах (на той момент).


:)




Невідома субстанція по 3грн. Я для себе вирішив, що це зметене з підлоги пресоване сміття)




Здається, це було зайцем ((


Торгуємо сємками по-дорослому :)


Значна частина продуктового ринку розгорнулась на території колишнього військового містечка.
Санітарні норми витримуються, молоко - тільки в склі.


Дівчина з цікавим тату (і не одним)




Дві приятельки голосно змагалися в люб'язності: одна намагалась дати гроші за щось, інша відмовлялась брати


Опа, а ось і пташиний ринок. Нас помітили)




Клан п'ятнистих




Все ж таки живі кролики виглядають краще)


Наташу порадували гусеням


Корма на будь-який смак


А цей звір зустрів нас біля котів-собак


Спекотно. Кошенята не звертають уваги на людей і солодко дрихнуть)






)))


Повертаємось до речових рядів. Спека все сильніша.


Що б іще вдягнути із свого товару?)


А цей дядько щойно купив нові модні окуляри і якраз їх міряв. Зверніть увагу, які були до цього (в руці тримає). Тепер значно крутіше))


На черзі чи не найспецифічніший відділ базару - "секонд хенд". Тут людині з фотоаппаратом були геть не раді. Першою в поле зору попала косметика в пошарпаних коробках. Після першого ж кадру продавці почали обурюватись, мовляв, сфотографую таким, як бачу, а насправді ж вони продають все в нових коробочках. Чому тоді на вітрині старі порвані - не зрозуміло. Але вибір величезний.




Цілий ряд майже нових червоних черевичків)


В найбільшій палатці встиг зробити пару кадрів і до мене відразу підійшов один із співробітників. Слід відмітити, що в цьому випадку він був вічливим і просто попросив не знімати, бо хазяїн не дозволяє. Без питань перестав фотографувати. Ті кадри, що лишились - де добре видно лице вирішив закрити, дуже ймовірно що не всі хотіли б відмічатись в цьому відділі.


Гори




Пора повертатись. По дорозі назад проходимо через меблеву територію, яка, природньо, не користується особливою популярністю, адже за пару сот метрів звідси величезний меблевий магазин "Євро Дім".


Поряд палатки зі шпалерами


Зустрічаємо ще продавщицю кави, яка теж, здається, нудьгує. До речі, за її спиною ще нещодавно все було заставлено прилавками з різними запчастинами. Зараз там пусто, все, що привернуло увагу, - ассортимент ліхтариків (наступне фото).




Вийшовши за територію, ще разок здивуємось ось цим "букетам", які з самого ранку стоять в такому вигляді


Та йдемо ще однією стометровкою по вулиці Гоголя, оглядаючи чергове розмаїття товару. Примірка не показушна, покупку здійснено)


Наостанок поспілкувались з автором картин, яка на питання, чи не шкода віддавати роботи, сказала, що ніколи не малює для себе, тільки на продаж, тому ні. А роботи дуже хороші. І не дешеві.




Ось такою була прогулянка центральним базаром нашого міста. Звичайно, я не буду закінчувати розповідь словами "завітайте", "запрошуємо туристів" і т.п., як я це робив у розповідях про пам'ятки архітектури. Просто зазначу, що це місце має свою специфіку, свою атмосферу. Одні його ненавидять, інші залюбки відвідують кожні вихідні. Одне точно - це невід'ємна частина нашого міста, частина його історії, його традицій та побуту.

P.S. Якщо ви, або хтось з ваших рідних чи знайомих потрапили на знімки, але не хочете іх публікації, напишіть мені будь яким доступним способом (в профілі є контакти), поясніть причину і я обов'язково видалю фото за вашою вимогою.

Скачать текст на русском языке (*.doc)


Tags: БЦ-980, Белая Церковь, люди, фоторепортаж
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 35 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →